Go52

>
Живі історії>
Улюблена справа Марії

Улюблена справа Марії

25.05.2022 14:39

с. Дземброня Ремесла

Марії Бойко-Дмитроняк з Дземброні зараз лише 37, з яких двадцять літ вона займається ткацтвом рушників та бесагів. Це мистецтво передалося їй від бабусі, яка вміла ткати усі ужиткові речі гуцулів – ліжники, килими, верети (вовняні покривала), запаски (жіночий одяг, який носили замість спідниць), попружки (гуцульські пояси), бесаги (подвійні перекидні торби), полотно для вишивання. Марія навчилася ткати рушники відразу після закінчення школи. Починала з рушників з простими візерунками. А, коли добре опанувала це мистецтво, почала сама придумувати їх, експериментуючи на традиційних ткацьких верстатах, створюючи сучасні візерунки. Марія не уявляє ткацтво монотонним процесом з відтворення одних і тих самих символів. У ткацтві – вона відпочиває і надихається. Створюючи серії, зберігає з них по одному рушнику з новими узорами, щоб не втратити зімпровізоване ткацтво. Свої рушники й бесаги - переважно дарує, рідше продає.

Гордість Марії – її колекція стародавніх тканих рушників, які колись гуцули використовували у побуті – для витирання рук і навіть для чищення дерев’яних лав та натирання підлоги. Виявляється, для цих цілей гуцули також ткали спеціальні мішковидні рушники, а не використовували старе ганчір’я, як прийнято зараз. Ткані рушники, як і вишивані, горяни і зараз використовують у різних гуцульських обрядах – при хрещені дитини, на сватаннях, весіллях, похоронах, прикрашають образи на стінах осель. Найскладніший за технологією виробництва рушник – це рясно «заквітчаний», який майстриня тче кілька тижнів – так званий «дар» для молодої. Такий рушник кладуть на шию нареченій, яка на весіллі вдягається у гуцульський стрій.

Марія охоче показує свої бесаги зелених, чорних, бордових та помаранчевих кольорів – саме такі барви традиційно переважають в одязі Верховинських гуцулів. З ними гуцули ходили на ярмарки, весілля, в далеку дорогу, повні колачів та горілки бесаги вішали на коней, що йшли перед весільним почтом. Зараз традиція весільних бесагів відновлюється, тому їх замовляють люди з практичною метою.